ВЕЛИКОДНЄ
ПРИВІТАННЯ
ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА
Високопреосвященним
та Преосвященним Владикам!
Всечеснішим і всесвітлішим священнослужителям!
Високопреподобним і преподобним ченцям і черницям!
Дорогим у Христі братам і сестрам – мирянам!
Мир у Господі і Боже благословення!
Дорогі
у Христі!
 Наближається празник
всіх празників і торжество всіх торжеств – Воскресіння Христове. З цієї нагоди
сердечно вітаю усіх вас та бажаю вам святого та радісного Великодня. Особливо
цього року, який проголошений Роком християнського покликання з наголосом на
покликанні до богопосвяченого життя, хочу привітати тих, що в монастирях,
чинах, згромадженнях та інститутах спільнотного життя здійснюють свій чернечий
подвиг: освячують свої душі, служать Богові та ближнім. Дорогі ченці та
черниці, нехай милостивий Господь кріпить вас, благословляє ваш подвиг та дає
нашій святій Церкві якнайбільше покликань.
Рівно ж вітаю членів
нашої Церкви, які останніми роками виїхали в різні країни світу, шукаючи
засобів для покращення свого життя. Питання міграції стане основною темою
цьогорічного Синоду Єпископів, який відбудеться у вересні цього року. Ми
міркуватимемо над тим, як маємо вам служити у нових обставинах вашого життя.
Тому, коли через тиждень зустрічатимете разом зі своєю громадою воскреслого
Христа, будьте певні, що ми за вас молимося і стараємося допомогти вам
розв’язувати нелегкі проблеми емігрантського життя.
За рік, від минулого
Великодня, відбулося багато змін в економічній, політичній і соціальній сферах
суспільства в усьому світі та, зокрема, в Україні. Така мінливість нашого буття
може нас налякати і знеохотити. Однак щорічне святкування найбільшого в
літургійному році празника Христового воскресіння нагадує нам, що на противагу
нестабільності подій нашого земного життя слід поставити те, що Боже, яке є
тривалим і незмінним. І ця правда дає нам підставу для нашої віри і надії.
На людські плани та
діяльність впливає багато внутрішніх і зовнішніх чинників, тому ми не можемо на
них будувати свого життя. Натомість Божа правда і любов не минає, а слугує
надійною основою для нашого існування і спонукає нас із глибоким спокоєм у
серці віддати себе у руки предоброго Небесного Отця.
Ісус Христос усе своє
життя на землі присвятив проповіді про свого Отця, а своїм воскресінням це
остаточно і назавжди підтвердив. Тож зустрічаймо цей великий празник, цей доказ
Божої турботи про наше добро, з великою радістю і вдячністю. Бажаю вам, дорогі
у Христі, такого розуміння змісту всього життя Ісуса Христа від чудесного
зачаття до світлого воскресіння. Оминаючи всі земні тривоги, з твердою вірою у
Господа Бога, у щирій надії зустрічаймо Воскреслого та приймімо Його любов, і
тою вірою, надією та любов’ю ділімося з усіма ближніми.
Христос воскрес!
+ ЛЮБОМИР
Дано у Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
16 березня 2010 року
|
